Стаття

Отримано 01.06.2022

Доопрацьовано 16.10.2022

Прийнято 28.11.2022

Взято з Том 26, № 4, 2022

Сторінки 16 -25

Volynets, L., Zachosova, N., Khalatska, I., Bychkova, N., & Yakovenko, М. (2022). Strategic management of staff development as an element of the company's personnel policy. The National Transport University Bulletin, 26(4), 16-25. https://doi.org/10.33744/2308-6645-2022-4-54-016-025

Стратегічне управління розвитком персоналу як елемент кадрової політики підприємства

Людмила Волинець Н. Зачосова Ілона Халацька Н. Бичкова М. Яковенко

В статті визначено основні змістові риси поняття розвитку персоналу. Узагальнено складові елементи структури системи розвитку персоналу підприємства. Виокремлено базові теоретичні категорії, що формують тезаурус стратегічного управління розвитком персоналу як наукової дефініції. Перераховано вимоги, яким має відповідати ефективна стратегія розвитку персоналу, що повинна бути одним із розділів корпоративної стратегії підприємства, а також бути зафіксованою у його кадровій політиці. Формалізовано основні методи розвитку персоналу, які натепер часто зустрічаються на підприємствах різних видів економічної діяльності, і, у тому числі, можуть бути використані і для транспортних підприємств. Стратегічне управління розвитком персоналу підприємства презентовано як пріоритетну складову його діяльності у площині менеджменту, яка реалізується сукупністю організаційно-економічних заходів щодо навчання персоналу, підвищення рівня його кваліфікації та перепідготовки у відповідності до зміни стратегічних орієнтирів функціонування суб’єкта господарювання. Об’єкт дослідження – стратегічне управління розвитком персоналу як один із важливих елементів кадрової політики підприємства. Мета дослідження – встановлення фундаментальних засад і особливостей розвитку персоналу сучасних організацій та процесів створення та реалізації стратегій розвитку персоналу суб’єктів господарської діяльності. Методи дослідження – методи контент-аналізу фахової літератури, методи систематизації та узагальнення, порівняння, графічний метод презентації даних. На основі контент-аналізу наукових джерел, запропоновано розвиток персоналу розуміти як комплекс взаємопов’язаних заходів, до якого входять такі складові, як додаткове професійне навчання, перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників, а ще планування індивідуальної кар’єрної траєкторії працівника на підприємстві. Систему розвитку персоналу визначено, як сукупність взаємопов’язаних елементів, існування та функціонування яких націлене на якісний розвиток працівників підприємства. Запропоновано стратегію розвитку персоналу підприємства розробляти та реалізовувати із урахуванням принципів стратегічного управління розвитком персоналу, таких як гнучкість, адаптивність, економічність, врахування інтересів зацікавлених сторін, перегляд стратегічних орієнтирів час від часу, врахування кадрових ризиків, раціональність. Доведено доцільність використання інструментів розвитку персоналу, таких як освітні центри, тренінги, коучинг, навчання, лідерство у команді, кейс стаді, індивідуальна кар’єрна траєкторія, стратегія наставництва. Підкреслюється необхідність знаходження топ-менеджментом підприємств матеріальних, фінансових, інтелектуальних, кадрових, часових, техніко-технологічних, репутаційних і інформаційних ресурсів для забезпечення потреби розвитку персоналу. Метою стратегічного управління персоналом мають бути високі рівні його лояльності та професіоналізму, згуртованість колективу, якісна командна робота, сприятливий соціальний клімат, високі показники діяльності і репутації підприємства.

 

управління; стратегія; стратегічне управління; персонал; розвиток персоналу; кадрова політика; кадрова безпека; кадровий потенціал
  1. Babchynska O. I. (2021). Instrumenty formuvannya systemy rozvytku personalu innovatsiyno-aktyvnoho pidpryyemstva. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky. № 3. S. 169-173 [in Ukrainian].
  2. Bordanova L. S., Roshchyna N. V. (2020). Osoblyvosti rozvytku personalu v Ukrayini. Efektyvna ekonomika. № 5. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2020_5_30 [in Ukrainian].
  3. Yemelyanov O. YU. (2020). Metodolohichni zasady otsinyuvannya potentsialu rozvytku upravlinskoho personalu pidpryyemstv. Modern economics. № 23. S. 56-61 [in Ukrainian].
  4. Zaytseva L. O. (2017). Rozvytok personalu yak zasib pidvyshchennya konkurentospromozhnosti pidpryyemstv. Biznes Inform. № 5. S. 263-267 [in Ukrainian].
  5. Zelinska H. O., Andrusiv U. YA. (2020). Upravlinnya rozvytkom personalu subyektiv hospodaryuvannya cherez pryzmu formuvannya korporatyvnoyi kultury. Naukovyy visnyk Ivano-Frankivskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu nafty i hazu. Seriya : Ekonomika ta upravlinnya v naftoviy i hazoviy promyslovosti. № 2. S. 72-80 [in Ukrainian].
  6. Kaut O. V., Pakhlova O. V., Korsikova A. D. (2020). Naukovo-praktychni pidkhody do formuvannya ta otsinky efektyvnosti systemy rozvytku personalu. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriya : Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo. Vyp. 29. S. 76-79 [in Ukrainian].
  7. Morozova M. E. (2019). Perspektyvy rozvytku upravlinnya personalom orhanizatsiyi. Naukovyy chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriya 5: Pedahohichni nauky: realiyi ta perspektyvy. Vyp. 72(2). S. 46-50 [in Ukrainian].
  8. Onokalo V. H. (2018). Otsinka efektyvnosti investytsiy u rozvytok personalu pidpryyemstva. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriya : Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo. Vyp. 19(2). S. 130-132 [in Ukrainian].
  9. Ostapchuk T. P., Biryuchenko S. YU., Lebedynets L. YE., Paliy O. V., Sluchych N. V. (2021). Motyvatsiya personalu pry formuvanni ta rozvytku kadrovoho potentsialu zakladiv okhorony zdorovya Ukrayiny. Biznes Inform. № 11. S. 439-446 [in Ukrainian].
  10. Partyka I. V. (2019). Kontseptualna model upravlinnya rozvytkom personalu pidpryyemstva. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriya : Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo. Vyp. 25(2). S. 51-54 [in Ukrainian].
  11. Partyka I. V., Ozhubko H. V. (2020). Suchasni aspekty profesiynoho rozvytku personalu orhanizatsiyi. Naukovyy pohlyad: ekonomika ta upravlinnya. № 2. S. 154-158 [in Ukrainian].
  12. Pochtovyuk A. B., Semenikhina V. V. (2020). HR-menedzhment ta mozhlyvosti yoho vykorystannya dlya profesiynoho rozvytku personalu. Ekonomichnyy prostir. № 160. S. 103-107 [in Ukrainian].
  13. Proshukalo I. L. (2020). Osobystisnyy rozvytok personalu yak faktor pidvyshchennya konkurentospromozhnosti kompaniy u sferi posluh. Habitus. Vyp. 18(1). S. 91-95 [in Ukrainian].
  14. Tanasyuk I. M., Kirsho S. M. (2021). Formuvannya kadrovoho potentsialu pidpryyemstva cherez rozvytok kreatyvnykh zdibnostey personalu. Biznes Inform. № 4. S. 310-315 [in Ukrainian].
  15. Shumkova O. V., Plakhtyrya A. A. (2020). Osoblyvosti orhanizatsiyi systemy upravlinnya rozvytkom personalu medychnoho zakladu. Infrastruktura rynku. Vyp. 46. S. 77-82 [in Ukrainian].
  16. Zanora V.O., Zachosova N.V. (2019). Formuvannya kadrovoho potentsialu innovatsiynoho rozvytku Ukrayiny v umovakh industriyi 4.0: retrospektyva, sohodennya. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomiВ4 tsi. №1 (69). S.86-93 [in Ukrainian].
  17. Vynnychuk R. O. (2015). Systemnyy pidkhid do rozvytku personalu orhanizatsiyi. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Seriya : Problemy ekonomiky ta upravlinnya. № 815. S. 185-191 [in Ukrainian].
  18. Dzyamulych M. I., Shmatkovska T. O. (2020). Upravlinnya rozvytkom personalu pidpryyemstva v umovakh ekonomichnoyi hlobalizatsiyi. Ekonomichnyy forum. 2020. № 3. S. 138-142 [in Ukrainian].
  19. Bilorus T. V., Sokovnina YU. A. (2019). Obgruntuvannya vyboru metodiv rozvytku personalu. Efektyvna ekonomika. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2019_1_33 [in Ukrainian].
  20. Volynets, L., Gorobinska, I., Nakonechna, S., Petunin, A., Romanyuk, S., Khomenko, I., Zachosova, N. (2022). Principle of the assessment of the readiness of motor transport enterprises for economic development based on a two-component methodological approach. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (13 (118)), 12–21. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.263041.

https://doi.org/10.33744/2308-6645-2022-4-54-016-025