Взято з Том 30, № 2, 2026
Сторінки 83 -92
Отримано 19.01.2026
Доопрацьовано 21.05.2026
Прийнято 25.06.2026
Опубліковано 06.07.2026
Взято з Том 30, № 2, 2026
Сторінки 83 -92
Анотація
Зростання вартості палива, посилення вимог до декарбонізації вантажних перевезень і поширення телематичного контролю потребують переходу від оцінювання вантажного транспортного засобу лише за середньою витратою палива до режимно-орієнтованої оцінки його роботи на маршруті. Метою дослідження було обґрунтувати й формалізувати модель експлуатаційної ефективності транспортних засобів категорії N3, яка поєднує паливні, екологічні, маршрутні, режимні та інформаційні показники. Джерельну базу сформовано з рецензованих публікацій 2020-2025 років, відібраних за безпосередньою релевантністю важким вантажним автомобілям, реальним маршрутним умовам, телематичним або бортовим даним, еко-керуванню та викидам. Застосовано системний, порівняльний і структурно-функціональний аналіз, формалізацію показників та сценарне моделювання. Розмежовано інформацію смарт-тахографа, Global Positioning System-телематики, Controller Area Network/Fleet Management System/On-Board Diagnostics і паливних датчиків; запропоновано формули витрати палива на 100 км і тонно-кілометр, маси CO₂, часток холостого ходу та Eco-Roll, середнього прискорення, стабільності швидкості й інтегрального індексу. Аналіз чинників показав, що маршрут і маса автопоїзда визначають базове навантаження, тоді як найбільш оперативно керованими є тривалість холостого ходу, інтенсивність розгонів, стабільність швидкості, використання вибігу та організаційні рішення перевізника. Практичну роботу моделі продемонстровано на умовному 100-кілометровому маршруті автопоїзда повною масою 36 т із вантажем 20 т. Скорочення холостого ходу з 24 до 12 хв, формування частки Eco-Roll 6,9 % часу руху та стабілізація швидкості зменшили розрахункову витрату палива з 32,4 до 31,1 л, а прямі викиди CO₂ – з 85,54 до 82,10 кг; інтегральний індекс зріс з 0,804 до 0,933. Наведений сценарій є демонстраційним і потребує подальшої перевірки за фактичними маршрутними даними. Практична цінність полягає у можливості використовувати модель для порівняння рейсів, виявлення причин перевитрати та формування рекомендацій водієві й диспетчеру за конкретних маршрутних та експлуатаційних умов
Ключові слова:
паливна економічність; маршрутний профіль; Eco-Roll; смарт-тахограф; телематика; Controller Area Network; Fleet Management System