Взято з Том 28, № 1, 2024
Сторінки 174 -182
Отримано 06.02.2024
Доопрацьовано 30.01.2024
Прийнято 29.06.2024
Взято з Том 28, № 1, 2024
Сторінки 174 -182
Анотація
У статті розглядаються принципи технологічно сталого розвитку на автотранспорті та системної синергії, які базуються наукової концепції високо-технологічного та ресурсобережливого відтворення автотранспортних процесів і послуг. Показано, що існуючі техно-емпіричні методи організації та економіки автотранспортного процесу не забезпечують концептуального управління технологічним розвитком на автотранспорті через використання в них теоретичної схеми віртуального транспортування вантажів та пасажирів, а також через аксіоми заперечення матеріальної каузальності та транспортно-продуктивної сутності ресурсів, автотранспортних технологій та процесів. Виходячи з нової матеріально-виробничої, технологічно-інноваційної та системної парадигми знань про автотранспорт, а також використовуючи закономірності інтерактивно-адаптивного руху автомобілів, як техніко-технологічних ресурсів, в умовах взаємодії з маршрутними елементами дорожньо-трафікової підсистеми отримано транспортно-операційні закономірності функціонування названих ресурсів. Показано, що ці закономірності відображають єдиний фізико-технічний механізм реалізації автотранспортних процесів, а також важливих для існування і розвитку функцій автотранспорту і автотранспортної системи (АВТС). Це дозволило сформувати важливі принципи інноваційного розвитку на автотранспорті та в АВТС: стратової каузальності, ізоморфізму моделей, системної синергії та міжпідсистемного ресурсозбереження. Об'єкт дослідження – єдиний фізико-технічний механізм для: технологічних процесів автомобільних перевезень, виробничої та інноваційної функції автотранспорту та інтегративних функцій АВТС. Мета роботи – формування основних положень нової (матеріально-виробничої та системної) парадигми знань, а також принципів сталого розвитку на автотранспорті та системної синергії його функцій. Метод дослідження – встановлення загальних закономірностей адаптивно-дискретного руху автомобілів як техніко-технологічних ресурсів автотранспорту в умовах міжпідсистемної взаємодії, а також виявлення логіки і принципів забезпечення ізоморфізму моделей фізико-технологічних механізмів функцій автотранспорту та АВТС. Результати статті може бути використані технологічно компетентними управлінцями автотранспорту для реалізації стратегій концептуального управління його технологічно-сталим розвитком. Прогнозні припущення щодо розвитку об'єкта дослідження – реалізація управлінцями концепції високо-технологічного відтворення автотранспортних процесів з використанням принципів системної енергоресурсної синергії
Ключові слова:
принципи; концепція; ресурси; техніко-технологічні інновації; автотранспорт; функції; автотранспортна технологія; процеси автомобільних перевезень; енергоресурсна синергія; сталий розвиток