Вісник Національного транспортного університету

Анотація

У статті викладена методика обґрунтування вибору рухомого складу міського колісного пасажирського транспорту на основі мінімізації вартості експлуатації рухомого складу з урахуванням ризиків нестачі енергоносіїв. Об’єкт дослідження – процес перевезення пасажирів міським колісним транспортом. Мета роботи – розробка методики вибору рухомого складу міського пасажирського транспорту за сучасних умов в Україні на основі вартості експлуатації та врахування ризиків для забезпечення надійності транспортного процесу. Методи дослідження – математичне моделювання процесів. Розглянуті умови доцільності заміни тролейбусів на автобуси на маршрутах під час регулярних перевезень пасажирів у містах. Визначено, що вибір має робитись для конкретного часу та місця. На теперішній момент за прийнятого в розрахунках співвідношення цін на рухомий склад і енергоносії найбільш вигідним на маршрутах з частковим автономним ходом є використання тролейбусів з АКБ. Далі йдуть газові автобуси та електробуси. Зі збільшенням частки маршруту без контактної мережі експлуатаційні витрати тролейбусів з АКБ та ДГУ зростають. Натомість такі витрати для автобусів не залежать від частки маршруту без контактної мережі тому, що вона їм не потрібна. За відсутності нестачі енергоносія автобус з дизелем є менш конкурентним через високу вартість дизельного палива. Важливим є питання надійності постачання різних енергоносіїв (електрична енергія, дизельне паливо або газ), яка важко піддається прогнозуванню. Треба враховувати ризики, які можна оцінити ймовірністю зникнення певного виду енергоносія або суттєвої зміни його вартості. Показано, що ризики можуть оцінюватись потенційними збитками підприємства та суспільства, які підраховується як добуток ймовірності відсутності енергоносія на потенційний дохід підприємства або суспільства за відсутності ризику та потенційних втрат. У разі відсутності електропостачання способом зниження ризику порушення транспортного процесу може бути заміна тролейбусів на автобуси на відповідних маршрутах, що призводить до 22 здороження перевезень. Але при цьому зростає надійність здійснення транспортного процесу і зменшуються потенційні збитки. Визначене значення граничної величини ймовірності відсутності електроенергії залежно від питомих собівартостей перевезень різними видами транспорту, вище якого заміна рухомого складу на більш дорогий, але й надійний, є доцільною. Одержані результати можуть бути використані владою міст для оперативного управління процесом перевезення пасажирів та планування цієї діяльності

Ключові слова: