Взято з Том 26, № 3, 2022
Сторінки 312 -321
Отримано 28.03.2022
Доопрацьовано 23.07.2022
Прийнято 22.08.2022
Взято з Том 26, № 3, 2022
Сторінки 312 -321
Анотація
У даній статті наведено опис теоретичних основ організації вантажних перевезень на транспортних мережах. Задачу організації вантажних перевезень можна розв'язати не тільки на матриці, але і на схемі мережі доріг. Методи розв'язання й у тому й у іншому випадку мають свої переваги та недоліки. Матричний метод досить простий і не вимагає великої кількості обчислень. Зі збільшенням розмірів задачі число ітерацій збільшується приблизно в лінійній залежності від кількості постачальників (споживачів) вантажу. Цей метод варто застосовувати у практичних задачах, оскільки на ньому простіше ставити часткові заборони поставок окремим споживачам, а суто однорідних вантажів, загалом, не існує. Мережевий метод дозволяє врахувати пропускну здатність окремих ділянок мережі, тоді як транспортна задача у матричній формі враховує лише пропускну здатність вузлів транспортної мережі. Об’єкт дослідження – процес управління вантажними перевезеннями на транспортних мережах. Мета роботи – вивчення особливостей прийняття рішень з управління вантажними перевезеннями на транспортних мережах одного виду вантажу без обмежень пропускної здатності. Методи дослідження – метод послідовного поліпшення плану вантажних перевезень на транспортних мережах одного виду вантажу без обмежень пропускної здатності. Сформульована загальна математична модель представлення вантажних перевезень на транспортних мережах припускає два найпоширеніших методи розв'язування транспортної задачі в мережевій формі: метод скорочення непогодженостей або умовно оптимальних планів А.Л. Лур'є та метод послідовного поліпшення плану Л.В. Канторовича і М.К. Гавурина, який і був розглянутий в задачі, сформульованій без врахування пропускної здатності транспортних комунікацій. Організація вантажних перевезень на транспортних мережах одного виду вантажу без обмежень пропускної здатності включає наступні кроки: перший крок – укладання початкового плану, в якому весь вантаж потрібно відправити й усі потреби споживачів задовольнити; другий крок – присвоєння потенціалів вершинам; третій крок – вибір незавантаженої дуги з найбільшим порушенням умови оптимальності. Величина його позитивна, отже, необхідно направити вантажопотік у напрямку від меншого потенціалу до більшого. Знаходимо замкнутий контур, до якого входять дуги з потоком і обрана дуга з порушенням, причому це можна зробити єдиним способом. Просуваючись контуром від меншого потенціалу дуги з порушенням до більшого, знаходимо дугу з мінімальним зустрічним вантажопотоком. Додаємо цю величину до всіх попутних потоків і віднімаємо її з усіх зустрічних. Другий і третій кроки почергово повторюють доти, доки не стане дуг з порушенням умови оптимальності. Плануючи перевезення на транспортній мережі без обмежень пропускної здатності, фактичну пропускну здатність окремих дуг не враховують, хоча можливо, що окремі з них матимуть навантаження, з яким не впораються. Якщо ж і з'являться перевантажені ділянки, то витрати на спрямування вантажопотоків повз них кружним шляхом будуть . Тому планування перевезень одного вантажу на мережі без обмежень пропускної здатності мають велике практичне значення, а на мережі з обмеженнями пропускної здатності – лише методичне. Дійсно, важко собі уявити, щоб один вантаж міг повністю заповнити пропускну здатність дуги.
Ключові слова:
вантажні перевезення; транспортна мережа; метод послідовного поліпшення плану; оптимізація; пропускна здатність