Взято з Том 26, № 2, 2022
Сторінки 308 -314
Отримано 06.11.2021
Доопрацьовано 22.03.2022
Прийнято 22.04.2022
Взято з Том 26, № 2, 2022
Сторінки 308 -314
Анотація
В статті розкриті різні аспекти теорії та практики краудфандингу. Об’єктом дослідження є господарська діяльність підприємств та проблеми які виникають у зв'язку з недостатньою забезпеченістю фінансовими ресурсами. Цілями статті є: дослідження краудфандингу як перспективного механізму фінансування інноваційного бізнесу. Метод дослідження – монографічний, аналітичний. В сучасних умовах господарювання важливе місце в розвитку суб’єктів економічної діяльності займає залучення фінансових ресурсів для інноваційних сфер економіки. Внаслідок розвитку інформаційних технологій створюються нові форми фінансування, які базуються на громадській участі. Потенційними інвесторами можуть бути пересічні громадяни, які через складну економічну ситуацію, недостатність коштів та ризикованість, поки що утримуються від інвестування. Розуміння того, що самофінансування є актуальним способом залученя ресурсів для власного розвитку компанії зумовлює розвиток краудфандингу, який на сьогодні потребує активізації свого поширення і в нашій країні. Краудфандинг (англ. Crowdfunding, crowd – «громада, гурт, юрба», funding – «фінансування»), або народне фінансування – інструмент для залучення грошових коштів, завдяки якому люди, що часто живуть у різних регіонах, здатні фінансувати проєкт, в розвитку якого зацікавлені. Основною перевагою технології краудфандингу є взаємодія виробників і потенційних споживачів без посередників, що знижує кінцеву вартість продукту. Краудфандинг об'єднує учасників спільноти з різних країн, що допомагає в просуванні нових продуктів та ідей на міжнародному рівні, а також залучати більше фінансових надходжень від зарубіжних користувачів; враховує думку рядових учасників інтернет-спільноти, яка може виявитися набагато ефективнішою, ніж думка певних експертів. До недоліків краудфандингу можна віднести необхідність у детальному викладі ідеї проєкту та її презентації, в тому числі викладаючи його тонкощі. Крім того, варто звернути увагу на потенційну небезпечність краудфандингу, оскільки часто майданчики не несуть відповідальності і не дають гарантій подальшої реалізації проєктів розміщених на них, що створює простір для шахраїв. Але цього можна запобігти за рахунок відстеження подальшої реалізації і проведення проєктної експертизи. Враховуючи інноваційний характер краудфандингу можна стверджувати, що в найближчому майбутньому він стане перспективним механізмом залучення фінансових ресурсів, потіснивши в конкурентній боротьбі банки та інших фінансових посередників.
Ключові слова:
краудфандинг; механізм фінансування; донори проекту; реципієнти; медіатори; інноваційний бізнес