Вісник Національного транспортного університету

Анотація

Метою цього дослідження було виявлення ключових аспектів вертикальної та горизонтальної координації економічних інтересів учасників концесійних проєктів у розвитку транспортної інфраструктури. Методи дослідження включали критичний огляд існуючої літератури, а також аналіз, порівняння, систематизацію та узагальнення інформації. У дослідженні було визначено коло учасників концесійних проєктів і проаналізовано основні елементи їх вертикальної координації (держава-концесіонер) та горизонтальної координації (концесіонер – акціонери – кредитори – проєктна організація – підрядники – сервісні компанії). Для кожного учасника проєкту розвитку транспортної інфраструктури на основі концесійної моделі було сформульовано набір інтересів і цільових показників, які забезпечують стабільність коаліції, що реалізує проєкт. Основні питання, що лежать в основі координації економічних інтересів, стосуються розподілу доходів, прибутків, відповідальностей і ризиків. Координація цих інтересів здійснювалась через вибір взаємно погоджених значень таких управлінських параметрів: 1) для публічного партнера – економічна вигода (прибуток), отримана від передачі активу в концесію; 2) для приватного партнера – доходи та прибуток від будівництва автостради та її подальшої експлуатації; 3) для інвесторів/кредиторів – необхідні кошти для виконання контрактних зобов’язань та реалізації проєкту, а також їх вартість; 4) для проєктувальника – обсяг і вартість проєктних робіт; 5) для підрядників (субпідрядників) – обсяг і вартість будівельних та монтажних робіт; 6) для операторів (організацій з утримання доріг) – обсяг і вартість управлінських послуг. Практична значущість результатів полягає в тому, що увага до цих показників під час створення концесіонерської організації та її подальшої роботи стимулювала б учасників до успішної реалізації проєкту

Ключові слова: