Отримано 29.01.2024
Доопрацьовано 01.05.2024
Прийнято 29.06.2024
Взято з Том 28, № 1, 2024
Сторінки 183 -189
Анотація
Розглянуто дослідження в області проектування, раніше проблеми складності вирішувалися розробниками шляхом правильного вибору структур даних та розробки алгоритмів, частково розмежуванню повноважень. Проаналізовано архітектурні стилі, визначено набір типів компонентів системи і набір шаблонів взаємодій з передачі даних або управління. Для вирішення завдань першого типу застосовуються системи EAI (Enterprise Application Integration), які іноді називаються A2A (Applicationto-Application Integration), а для вирішення завдань другого типу застосовуються системи B2B (Business-to-Business Integration). У деяких ситуаціях дуже складно визначити різницю між інтеграцією A2A і B2B, оскільки складність деяких рішень всередині інформаційних систем може перевищувати складність рішень для їх спільного функціонування. Проведено порівняння використання різних архітектурних стилів, які підходять для вирішення різних завдань в плані забезпечення нефункціональних вимог, хоча одну і ту ж функціональність можна реалізувати, використовуючи різні стилі. Запропоновано практичну модель поєднання, яка створює повноцінну систему. Безпосередня короткострокова перевага підходу ESB полягає в тому, що він досягає такого ж загального ефекту, як підхід EAI (хаб-спиця), але при значно нижчій загальній вартості володіння. Ця економія реалізується не лише за рахунок зменшення витрат на апаратне та програмне забезпечення, але й за рахунок економії праці, яка реалізується завдяки використанню розподіленої та гнучкої структури. Визначається набір принципів інтеграції та забезпечується проміжне програмне забезпечення, що може складатися з поєднання технологій та послуг, які забезпечують інтеграцію декількох систем. Архітектура розробки програмного забезпечення виконує одну з ключових ролей під час розробки
Ключові слова:
архітектура ПЗ; інтеграція ПЗ; проектування ПЗ