Взято з Том 26, № 4, 2022
Сторінки 177 -185
Отримано 12.06.2022
Доопрацьовано 16.10.2022
Прийнято 28.11.2022
Взято з Том 26, № 4, 2022
Сторінки 177 -185
Анотація
В статті визначено проблеми та перспективи участі України в глобальному поділі праці на основі аналізу міжнародної торгівлі. Об’єкт дослідження – сфера міжнародної торгівлі України. Мета роботи – визначення на основі аналізу зовнішньоекономічної діяльності України проблем участі національної економіки в новому міжнародному поділі праці та виявлення перспективних напрямків посилення позицій України в системі глобального поділу праці. Методи дослідження – економічний, системний, історичний та графічний аналіз. На сьогодні Україна в глобальному поділі праці виділяється переважно як експортер сировини агропромислового комплексу та металургійної промисловості, а також як транзитний міст між Європою та Азією, що свідчить про недостатню ефективність участі країни в системі поділу праці. Враховуючи об’єктивні реалії функціонування економіки України, стан розвитку світової економічної системи та рівень технологічного розвитку світу, для покращення власних позицій в системі поділу праці Україні доцільно розвивати нематеріальну частину високотехнологічного виробництва, тобто сферу ІТ-послуг, а також підтримувати на достатньому рівні експорт продукції переважаючих на сьогодні в міжнародній торгівлі країни галузей. Для розвитку експорту ІТ-послуг державі необхідно продовжувати реалізацію вже впроваджених заходів, а також створювати новітні програми підтримки, стимулювати створення ІТ-хабів на основі кооперації спеціалістів сектору, експортувати до інших країн послуги з діджиталізації. Збереження експорту продовольства зумовлено значною роллю України в забезпеченні продовольчої безпеки світу та може бути досягнуте шляхом активного розвитку супутньої до агропромислового комплексу харчової промисловості та налагоджені експорту її продукції за кордон. Експорт металургійної продукції та мінеральних продуктів, ймовірно, не вдасться зберегти на рівні попередніх років в зв’язку з об’єктивними обставинами, тому доцільним є перенаправлення продукції даних галузей на внутрішній ринок, що дозволить зберегти робочі місця та забезпечити окремі галузі промисловості України сировиною. Забезпечення реалізації транзитного потенціалу та компенсації втрат транспортного сектору рекомендується досягати за рахунок залучення країни до регіональних альянсів та транспортних організацій. Результати дослідження можуть бути використані при розробці програми відновлення України та стратегії посилення позицій країни в глобальному поділі праці. Перспективні напрямки подальших досліджень: прогнозування впливу розвитку ІТ-сфери на конкурентні позиції України в системі нового міжнародного поділу праці; розробка стратегії розвитку суміжних з сировинними секторами галузей переробки (харчової промисловості, військово-промислового комплексу); пошук шляхів збереження та повного використання транзитного потенціалу країни.
Ключові слова:
глобальний поділ праці; міжнародна торгівля; міжнародна спеціалізація; комп’ютерні та інформаційі послуги; агропромисловий комплекс; металургія; транспортні послуги